Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка віддавна підтримує тісні наукові контакти з Університетом імені Марії Кюрі-Склодовської в Любліні. Багаторічною дружбою обидва університети єднає професор Ігор Набитович, який неодноразово брав участь в наукових конференціях та семінарах Огієнкового університету, читав гостьові лекції для студентів та викладачів,  презентував свої власні дослідження. Здобувачі освіти та викладачі мали змогу друкувати свої дослідницькі проєкти в науковому журналі «Сфери культури» Університету імені Марії Кюрі-Склодовської, головним редактором якого є професор Набитович. Бібліотека КПНУ має повну колекцію видань професора та повний комплект редагованого ним збірника.

 

20 квітня у Огієнковому Університеті відбулася чергова мистецька подія – презентація книги професора Ігоря Набитовича «Саґа мистецької родини: Алєксандер Фредро, Софія Шептицька, митрополит Андрей Шептицький», яка вийшла друком у київському видавництві «Дух і Літера». Поруч із книжкою про рід ґрафів Фредрів-Шептицьких, який вписаний у культурне, мистецьке і релігійне життя України та Польщі, професор Ігор Набитович вів розмову про ще про одну свою книжку з тієї ж серії «Постаті культури», яку «Дух і Літера» опубліковало в 2018 році – про українсько-польсько-австрійський княжий рід Федоровичів: «Дерево життя літературного роду: Іван Федорович, Володислав Федорович, Дарія Віконська». 

Обидві ці книжки – це родинні біографії-саґи, історії трьох поколінь шляхетських родин, які були меценатами української культури, й залишили літературну, малярську спадщину, писали українською, польською і французькою мовами.

У першій книжці – історія трьох поколінь письменників роду Федоровичів тісно переплітається із світовідчуттям, світоуявленням трьох епох: Івана Федоровича (йому Іван Франко присвятив був дослідження «Життя Івана Федоровича і його часи») закорінені у Романтизм, Володислава Федоровича (одного з перших голів «Просвіти», мецената української та польської культур) – у Позитивізм, в «органічну працю», їхньої внучки і доньки Ліни Федорович-Малицької (Дарії Віконської) – у Модернізм. Роду Федоровичів присвячена поема Євгена Маланюка «Побачення».

 «Саґа мистецької родини» (зрештою, як і «Дерево життя літературного роду) професора Ігоря Набитовича стає свідченням того, як поєднання історії однієї з провінцій Габсбурзької монархії (Галичини) і мікроісторій життя окремих аристократичних родин дозволяє розгорнути життєпис певної родини на тлі локальної історії, вписати їх у контекст історії України, простежити формування національної ідентичності, народження модерної української нації.

Презентація книги була проведена у змішаній формі на платформі Google Meet і мала вагомий резонанс у літературознавчих колах України. До події долучилися вчені-філологи та студенти багатьох ВНЗ, зокрема Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету «Острозька академія», Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», Криворізького державного педагогічного університету, Барського гуманітарно-педагогічного коледжу імені М. Грушевського, Інституту біографічних досліджень  Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Усі охочі, на жаль, не змогли приєднатися до відеозустрічі через технічне обмеження системою Google Meet кількості відвідувачів, тому наш діалог з професором Ігорем Набитовичем буде продовжено.

         Олег РАРИЦЬКИЙ, доктор філологічних наук, професор

військовослужбовець ЗСУ

Пропонуємо відеозвіт цієї презентації:

покликання