26 травня студенти факультету української філології та журналістики мали можливість дізнатися про життєтворчість О.Радушинської, знаної журналістки, письменниці, теле- та радіоведучої, режисерки, волонтерки, поспілкувавшись із самою Оксаною Петрівною. Під час практичного заняття з курсу «Літературне краєзнавство» асистент кафедри історії української літератури та компаративістики Варик Оксана Борисівна організувала онлайнову зустріч із Оксана Петрівною.

Вражені філософською та патріотичною лірикою авторки, її проникливими прозовими рядками, розповідями з життя письменниці, її активною волонтерською діяльністю. Зрозуміли, що ця усміхнена, ніжна, тендітна, водночас сильна й вольова жінка так щиро й самовіддано дбає про Захисників, допомагає, підтримує, надихає, постійно організовує для Воїнів мистецькі заходи. Скільки благодійних проєктів ініціювала й провела Оксана Петрівна! Скільки літературних і волонтерських набутків у скриньці досягнень письменниці!

Зустріч видалася теплою, чуттєвою, щирою, наповненою, відвертою, такою, якою є й сама Оксана Петрівна…

Сойма Марія: «Дуже вдячна за цю зустріч! Неймовірна, надихаюча й сильна жінка, яка своїми словами, манерою спілкування та відкритістю створює особливу атмосферу довіри, залишаючи по собі слід тепла, сили й мудрості. Ви вмієте не просто говорити, а торкатися серця, дарувати натхнення й відкривати нові горизонти. Після спілкування з Вами хочеться рости, діяти й вірити в краще».

Шустрова Віталіна: «Оксано Петрівно, від щирого серця дякую Вам за нашу зустріч! Це було так тепло й по-справжньому. У Вас світла душа й велике серце. Дякую за Вашу щирість, за тепло, яке Ви даруєте, і за ту величезну любов, що відчувається в кожному Вашому слові та в кожній справі. Хоч зустріч, на жаль, була онлайновою, але Ваше тепло дуже відчувалося. Ви — як справжнє сонечко. Тому сяйте завжди, хай жодна хмаринка не затьмарить Ваше світло!🌷🫶»

Каріна Ремішевська: «Зустріч з Оксаною Радушинською справила на нас глибоке враження. Її розповідь була щирою, емоційною і дуже сильною. Ми почули не лише про творчість, а й про життєвий шлях, який пройшла письменниця. Нас надихнула її стійкість, любов до України та віра в силу слова. Дякуємо пані Оксані за її щирість. Ми ще довго згадуватимемо цю приємну розмову».

Ельвіра Слєпцова: «Щирість, глибина, відвертість — саме такою запам’ятається ця зустріч. Вона надихає бути справжніми, не боятися говорити про важливе й цінувати силу слова. Кожне слово пані Оксани відкривало нові горизонти для роздумів, додавало впевненості та віри в себе. Ця зустріч залишила в серці тепло, якого вистачить надовго».

Катерина Бережанська: «Зустріч із пані Оксаною Радушинською стала для мене справжнім відкриттям і джерелом натхнення. Її щирість, внутрішня сила та світла енергія відчувалися в кожному слові. Вона говорила просто, але глибоко — так, що хотілося слухати ще і ще. Особливо вразила її відкритість до життя, незламність духу та любов до слова. Це була не просто розмова, а досвід, який залишає по собі слід — світлий і теплий. Після цієї зустрічі з’явилося бажання більше творити, не боятися бути собою й пам’ятати, що справжня сила — у щирості та доброті. Дуже вдячна за можливість бути поруч із такою людиною, яка своїм прикладом надихає рухатися вперед».

Вікторія Компанієць: «У затишному колі ми говорили не просто про літературу, а про літературу як духовний фронт, як силу, що здатна нести світло навіть у найтемніші часи. Атмосфера була справжньою: камерною, душевною, сповненою світла та змістовних роздумів. Письменниця поділилася своїм творчим шляхом, роздумами про літературу, силу слова й людяності. Для нас, студентів, це стало не лише знайомством з особистістю, а й натхненням — мов відлуння чогось справжнього у світі».

Анастасія Форман: «Сьогоднішня зустріч з Оксаною Петрівною Радушинською — це більше, ніж просто розмова. Це була щира, тепла, по-справжньому душевна подія, яка залишила глибокий слід у серці. Оксана Петрівна відкрилася нам з нового боку — як людина, сповнена сили, внутрішнього світла, доброти й любові до того, що вона робить. У її словах — глибина і натхнення, у її очах — віра й відданість творчості, у кожному русі — щастя від життя й праці. Ми мали нагоду почути її поезії — справжні, пронизливі, такі, що торкалися душі. Кожне слово було виваженим, точним і наповненим глибоким сенсом. Це не просто вірші — це світло, що промовляє зсередини.

Це був досвід, який надихає: хочеться творити, ділитися, бути сміливою і відвертою, як вона. І дуже хочеться, щоб таких зустрічей було ще більше, бо спілкування з сильною людиною завжди збагачує — і не тільки розум, а й душу. Дякуємо за цей простір справжності, сили й краси, пані Оксано. До нових зустрічей!»