В атмосфері духовності та щирості: ІІІ Всеукраїнська наукова конференція «Традиції Івана Огієнка у світлі вітчизняної науки»
22 жовтня ранок у К-ПНУ був по-справжньому святковим. Адже воєдино органічно поєдналися цілих три річниці: 140-річчя від дня народження Івана Огієнка, 103 роки від створення нашої альма-матері та ювілей навчально-наукової лабораторії етнології – 25 років.
Приурочена цій сакральній трійці знаменних дат, розпочала свою роботу ІІІ Всеукраїнська наукова конференція «Традиції Івана Огієнка у світлі вітчизняної науки», зініційована й організована кафедрою історії української літератури та компаративістики (завідувач – професор Олег Рарицький).
На пленарному засіданні з вітальними словами виступили ректор університету Сергій Копилов, декан факультету української філології та журналістики Борис Коваленко, завідувач кафедри історії української літератури та компаративістики Олег Рарицький та проректор з наукової роботи Світлана Миронова. Усім учасникам конференції були адресовані побажання плідної праці та насиченого полілогу.
Цьогоріч співголовою оргкомітету та лектором виступила Олеся Наумовська – кандидат філологічних наук та завідувач кафедри фольклористики КНУ ім. Т. Шевченка, яка цікаво та емоційно прочитала лекцію «Пам’ятки людської думки: міфопоетична картина світу в «духовому» народному житті» зі щорічного циклу лекцій пам’яті Івана Огієнка. Бестіарій українців, описаний Олесею Владиславівною, породив жваву дискусію та обговорення серед студентів та науковців.
У конференц-залі університету зібралися бажані гості – доктори, професори, кандидати філологічних наук з усіх куточків України: Олена Івановська (Київський національний університет ім. Т. Шевченка), Володимир Даниленко (Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»), Валентина Біляцька (Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»), Ярослав Гарасим (Львівський національний університет ім. І. Франка), Лілія Іваневич (м. Хмельницький), Роман Голод (Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника), Людмила Ромас (Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»), Василь Костик (Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича). Також в онлайн-форматі до конференції долучилися дослідники з різних куточків країни. Наукова зустріч проходила продуктивно й цікаво, у теплій атмосфері щирості й дружньої співпраці. Гості вручили щедрі дарунки кафедрі у вигляді збірників праць, зібрання творів та рідкісних екземплярів книг. Окрасою свята стала виставка вишитих рушників із фондів навчально-наукової лабораторії етнології, організована її завідувачем та співзасновником Валерієм Щегельським.
Уся атмосфера дійства була ніби пронизана магією: символіка візерунків, що промовляла з рушників, поєдналася з живою подільською піснею у майстерному виконанні Анни Вовк, студентки 4 курсу. Жваві наукові обговорення та дискусії продовжилися в межах секційних засідань, що відбувалися за участі викладачів нашого ЗВО та інших наукових центрів України (Уманський державний університет ім. П. Тичини, Ізмаїльський державний гуманітарний університет, Полтавський національний університет ім. В. Короленка, Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Вінницький державний університет ім. М. Коцюбинського, Національний університет «Острозька академія», Національна музична академія ім. П. Чайковського, Волинський національний університет ім. Л. Українки, Хмельницький національний університет). Доповідачі не лише презентували основні аспекти наукових доробків, а ще й презентували свої наукові видання.
Продовженням науково-культурної співпраці стала екскурсія до Кафедрального костелу Святих Апостолів Петра і Павла, у якому спеціально для учасників конференції провели концерт органної музики.
Сповна насолодившись музичними композиціями, гості готуватимуться до насиченого дня в мальовничій Чабанівці. Дискусійна платформа «Література, письменник, фольклор», екскурсія до Чабанівського народного музею історії села, круглий стіл «Локально-зональна фольклористика подільського краю: проблеми, становлення, розвиток», заключне пленарне засідання та екскурсією до Бакотського скельного монастиря, – так завершилася наукова конференція. Ці місця сили на Поділлі надихають на нові звершення та ідеї, не залишаючи нікого байдужим.