Круглий стіл «Полікарп Свідер – учений, педагог, людина»

Наукова конференція «Постать Олеся Гончара в інтер’єрі епохи»

Наукова конференція «Постать Олеся Гончара в інтер’єрі епохи»

25 квітня в нашому виші при кафедрі історії української літератури та компаративістики відбулася регіональна наукова конференція «Постать Олеся Гончара в інтер’єрі епохи», присвячена до 100-річчю від дня народження письменника. Своєрідним епіграфом заходу стали слова Василя Захарченка «Олесь Гончар – це явище світле. Щасливе, світле явище, явлене Богом для нас, українців, і з часом ми це усвідомимо». Олег Рарицький, завідувач кафедри історії української літератури та компаративістики, зазначив, що Олесь Гончар і справді унікальне явище в українській літературі, й уваги заслуговують не лише його прозові літературні твори, а й щоденникова та епістолярна творчість.

У рамках конференції учасники та гості мали можливість послухати цікаві доповіді, які підготували студенти та викладачі нашого університету. Змістовним і повчальним був виступ Олега Рарицького: «Епоха шістдесятництва у щоденниковому дискурсі Олеся Гончара: суб’єктивний досвід наратора». Під час виступів усі присутні змогли бачити на екрані світлини, які Олег Анатолійович привіз із Дніпра, де також відбувалася конференція, присвячена Олесеві Гончару. Серед сімейних та робочих фотографій були й екзотичні знімки (подорож Олеся Гончара до Кіото).

У доповіді «Уроки-бесіди з позакласного читання. Робота над текстом твору (за новелами О. Гончара)» Надія Лаврусевич, кандидат педагогічних наук, наголосила на тому, що Гончара варто читати зараз та говорити про нього, а також зауважила, що письменник був не просто в інтер’єрі епохи, а освітлював своєю постаттю той інтер’єр. Олесь Гончар був совістю тієї епохи.

Цікавими були доповіді студенток Наталії Рибух та Уляни Яремійчук.

Наталія Рибух у своїй доповіді «Культурологічний і літературний простір Олеся Гончара» окреслила гуманістичні засади творчості письменника й підкреслила, що основним мотивом його творів та публіцистичних статей було зупинити процес моральної дегенерації людини. Вірний своїм етичним та естетичним ідеалам, Олесь Гончар і сьогодні є актуальним для сучасної молодої людини. В доповіді Уляни Яремійчук «Листи до О. Гончара: тематика і проблематика» йшлося про листування письменника з такими відомими особистостями, як Остап Вишня, Григір Тютюнник, Василь Сухомлинський, а також зверталася увага на те, що літератор дуже ретельно відповідав на листи звичайних, простих людей.

Наприкінці своїми враженнями від прочитаних творів Олеся Гончара поділилися Лариса Пікуля, Ольга Грель та Катерина Кириловська.

Анжела Куверіна, директор студентського клубу

Як в Університеті Огієнка писанки писали

Як в Університеті Огієнка писанки писали

Традиційно в нашому університеті напередодні Великодніх свят відбувається майстер-клас із писанкарства. Модератором цього заходу є факультет української філології та журналістики (декан Борис Коваленко, заступник декана з виховної роботи Лариса Громик). Майстер-клас проводить завідувач навчально-наукової лабораторії етнології Валерій Щегельський. Цьогоріч до заходу активно долучилися працівники бібліотеки університету (директор Людмила Климчук), відділ навчально-виховної роботи і гуманітарної освіти (керівник Людмила Горчак).Валерій Щегельський ознайомив учасників майстер-класу з історією, символікою та традиційними техніками писанкарства.

Активними учасниками заходу стали: Микола Моштак, голова профкому студентів, магістрантів та аспірантів, Тетяна Гавловська, викладач кафедри німецької мови, студенти факультету української філології та журналістики, природничого факультету, факультету іноземної філології.Приємно відзначити, що серед студентів нашого вишу є професійні мисткині з розпису писанок. З-поміж них студентка факультету української філології та журналістики Кравчук Вікторія, яка презентувала лемківську техніку розпису.

Анжела Куверіна, директор студентського клубу

Вітаємо з ювілеєм!

Вітаємо з ювілеєм!

Щиро вітаємо шановну Надію Олексіївну Лаврусевич із ювілеєм!

Бажаємо міцного здоров’я, професійних успіхів та особистих творчих досягнень, злагоди й добробуту у Вашій оселі. Нехай здійсняться усі заповітні мрії, а будь-які повороти долі завжди відкривають лише нові обрії майбутніх перспектив. Нехай підґрунтям Вашої плідної праці повсякчас будуть підтримка однодумців, реалізація ідей і віра у свої сили.

Бажаємо, щоб усе хороше, зроблене з душею та натхненням, поверталося до Вас сторицею, а кожна мить життя тішила своєю неповторністю.

Щастя Вам, радості, добра, бадьорості духу, стабільності, позитиву, яскравих подій і незабутніх вражень, життєвої наснаги для подальшої плідної праці у вихованні гідної зміни – учителів української літератури.

Нехай Бог дарує Вам щасливу долю, завжди оберігає та допомагає у житті!

Колектив кафедри історії української літератури

та компаративістики

«Лісова пісня»: музика віків

 

«Лісова пісня»: музика віків

Театр-студія «Естель» факультету української філології та журналістики під керівництвом Людмили Починок, доцента кафедри історії української літератури та компаративістики, і Оксани Лівіцької, асистента кафедри журналістики, підготували постановку славнозвісної драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки.

В основі сюжету драми – історія кохання, відома багатьом поколінням. Відображено зв’язок між світом реальним і міфологічним. У трьох діях відтворено не лише почуття двох люблячих сердець, але й передано атмосферу соціально-побутових умов життя. Сучасний глядач знайомиться з традиціями і звичаями, які переважали в тогочасному суспільстві.

Окрім яскравої акторської гри, глядацьке око зачаровували костюми, які характеризували окремих героїв. Душевний настрій Мавки залежав від сюжетних сценічних ситуацій: то він був піднесеним, радісним, світлим, то журливим, розчарованим, сумним. Дуже майстерно виконувалися й хореографічні постановки. Вони були динамічними, експресивними й глибокими за своїм змістом.Ролі виконували: Катерина Кириловська, Дмитро Козак, Богдан Ісарчук, Дар’я Бановська, Діана Ясинецька, Наталя Неставальська, Ярослав Мельник, Владислава Медвецька, Ірина Царюк. До участі у виставі долучилися учасники хореографічного ансамблю театру «Естель».

Маріна Ковальчук, студентка 3 курсу

факультету української філології та журналістики

Фото – Анастасія Прозорська, студентка 2 курсу

факультету української філології та журналістики

Семінар “Використання краєзнавчого матеріалу в школі”

Семінар “Використання краєзнавчого матеріалу в школі”

13 березня на базі Орининської ЗОШ І-ІІІ ступенів проведено семінар “Використання краєзнавчого матеріалу в позакласній роботі з історії як засіб формування пізнавальної активності учнів”. Актуальність теми не викликає сумнівів, так само як і доцільність. Основна мета такого семінару – підвищити рівень методичної грамотності вчителів історії з питань використання краєзнавчого матеріалу на уроках та в позаурочній діяльності.

Семінар розпочався проведенням позакласного заняття з історії “Від гетьмана Скоропадського до сучасності”, на якому вчителі Підгірний В.М. та Галущинський І.В. на основі використання матеріалів історичного краєзнавства довели, що вчитель не повинен обмежуватися лише передачею готових відомостей, а має організовувати учнів до самостійного пошуку краєзнавчих джерел, віднаходити з ними зв’язок історичного минулого з сучасністю.

Далі було презентовано виховний захід “Роль жінки в історії та літературі України”. Розпочали виступ учні, які розповіли присутнім про найвідоміших жінок України, починаючи з Київської Русі й до сьогодні.

Славко Полетинчук, голова Кам’янецької “Просвіти”, ознайомив учасників семінару з архівними матеріалами про приїзд доньки Павла Скоропадського до Кам’янця-Подільського.

У роботі семінару взяв участь доктор філологічних наук, завідувач кафедри історії української літератури та компаративістики К-ПНУ ім. І. Огієнка Олег Рарицький, який розкрив питання про вагомий внесок сучасної жінки в історію та літературу України. Йшлося про Михайлину Коцюбинську, котра влітку 2004 року перебувала в Оринині й написала тут низку літературознавчих праць, які стосувалися творчості шістдесятників. Михайлина Коцюбинська – український філолог та літературознавець, активна учасниця руху шістдесятників. Брала активну участь у культурному відродженні шістдесятих років, була членом відомого клубу творчої молоді, виступала на літературних вечорах разом з однодумцями Аллою Горською, Іваном Світличним, Євгеном Сверстюком, Василем Стусом, та іншими представниками українського руху Опори.

Надзвичайно цікавим був виступ кандидата філологічних наук, завідувача лабораторії етнології К-ПНУ ім. І. Огієнка Валерія Щегельського, який акцентував увагу присутніх на питанні про роль жінки як берегині фольклорних традицій села Оринин.

Насамкінець учасники семінару висловили щирі слова подяки за гарну організацію проведених заходів. Олег Рарицький відзначив, що робота вчителів історії є значущою в навчально-виховному процесі, він також висловив подяку всім за плідну роботу. Викладачі провели профорієнтаційну роботу в старших класах, спрямували уподобання, здібності, потреби випускників на правильний вибір професії. Декан факультету української філології та журналістики Борис Коваленко передав школі

профорієнтаційні матеріали про факультет української філології та журналістики. Continue reading

Тарас Шевченко: погляд крізь віки

Тарас Шевченко: погляд крізь віки 

Березень в Україні традиційно є Шевченковим, тому в рамках тижня факультету української філології та журналістики в актовій залі центрального корпусу університету відбувся літературно-мистецький захід «Тарас Шевченко: погляд крізь віки». На заході спробували поглянути на світ, у якому жив Тарас Шевченко, і на сучасність очима Кобзаря. Щоб зрозуміти його пророцтва. Студенти перевтілювалися в яскраві образи Шевченкових героїв, читаючи уривки з його творів. Опісля цього глядачі могли поглянути на ту ж саму ситуацію в теперішніх умовах. Завдяки такій паралелі між минулим і сучасним вдалося переконатися, що у творчості Кобзаря порушені актуальні проблеми сьогодення.

Тарас Шевченко застерігає дівчат від необдуманих вчинків (поема “Катерина”), а у творі “Княжна”  співчуває жінці, яка змушена потерпати від свавілля «князів». Написавши поему «Мар’яна-черниця», автор намагається довести, що справжні жіночі чесноти важливіші, ніж краса. Три душі молодих дівчат із поеми «Великий льох», розповідаючи про свої гріхи, намагалися звільнитися від метушливості світу і віднайти спокій у Раю.До уваги глядачів було представлено театральну постановку поеми «Наймичка».

У творі порушено проблему материнства, відтворено важкі умови життя, в яких нелегко зорієнтуватися недосвідченій дівчині.

Зі сцени промовляла Сучасна Україна, яка зазнала багато горя і поневірянь. Хоч і є вона незалежною, проте ще до сьогодні в ній спокійного життя нема, українські сини змушені боронити рідну землю. Студенти читали вірші на тлі зображень подій Революції Гідності.

Насамкінець було представлено танець, який символізував єдність Сходу і Заходу. Всі гуртом заспівали композицію «Надія є».Участь в заході взяли студенти факультету української філології та журналістики під керівництвом Тетяни Олександрівни Джурбій, старшого викладача кафедри історії української літератури і компаративістики.

Ірина Хижа, студентка 3 курсу

факультету української філології та журналістики

Фото – Анастасія Прозорська, студентка 2 курсу

факультету української філології та журналістики

Семен Білецький – учений, педагог, людина

Семен Білецький – учений, педагог, людина: круглий стіл до 90-річчя від дня народження

У Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка з 12 по 16 березня проходитиме тиждень факультету української філології та журналістики, а саме: творчі, наукові і професійні заходи, підготовлені викладачами і студентами факультету.

Тиждень розпочався з круглого столу, присвяченого 90-річчю від дня народження Білецького Семена Ілліча, літературознавця, педагога, декана філологічного факультету Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту (1971 – 1973р.р.).

Борис Олексійович Коваленко, декан факультету української філології та журналістки ознайомив присутніх із життям і творчістю Семена Ілліча та поділився спогадами про його педагогічну діяльність.

Ведучі заходу коротко окреслили головні етапи життєвого шляху Семена Ілліча, згадавши про важке дитинство, роки студентства, професійну діяльність і наукові здобутки. Олег Анатолійович Рарицький, завідувач кафедри історії української літератури та компаративістики, організатор круглого столу, зосередив увагу на дослідницькій роботі вченого в галузі літератури на регіональному та всеукраїнському рівнях.

Присутні дізналися про творчі здібності Семена Ілліча. Він писав вірші, декламував твори поетів, грав на гітарі, співав і малював.

На зустріч-пам’ять завітала Алла Іванівна, дружина вченого. Вона прочитала вірш-освідчення чоловікові, розповіла про історію кохання та сімейне життя. Далі Левунець Максим, студент факультету, продекламував авторський вірш Семена Ілліча «Ювілейний», присвячений дружині.Разок спогадів продовжили колеги і студенти Семена Ілліча Білецького. Кожен із них (Борис Олексійович Коваленко, декан факультету української філології та журналістики, Галина Йосипівна Насмінчук, професор кафедри історії української літератури та компаративістики, Людмила Володимирівна Третяк, доцент кафедри української літератури, Валентина Семенівна Карпалюк, екс-завідувач кафедри мовознавчих дисциплін (педагогічний факультет), Людмила Володимирівна Поплавська, асистент  кафедри української мови, Оксана Миколаївна Мозолюк, старший викладач кафедри української мови, Юрій Олександрович Маркітантов, професор кафедри української мови) розповів історію знайомства зі свої викладачем. Йшлося про його викладацьку діяльність, професійний підхід до роботи та особисті якості.

У кінці заходу Раца Тетяна і Туганашева Анастасія (студентки факультету) виконали пісню «Старі фотографії» під супровід демонстрації світлин Семена Ілліча.

Присутні також ознайомитися з виставкою, де були представлені наукові публікації і творчі роботи вченого, яку підготували Наталія Анатоліївна Сторожук, бібліограф ІІ-ої категорії інформаційно-бібліографічного відділу та Андрій Васильович Кунцевич, завідувач сектору читального залу електронної бібліотеки.

Ірина Хижа і Марина Ковальчук, студентки 3 курсу

«Не лінуйся, дівонько, рушники вишивати – буде чим гостей шанувати»

«Не лінуйся, дівонько, рушники вишивати

буде чим гостей шанувати»

«Не лінуйся, дівонько, рушники вишивати – буде чим гостей шанувати» – за такою назвою 15 лютого у стінах нашого університету, а саме в навчально-науковій лабораторії етнології, відбувся виховний захід з участю учнів 5-В класу Кам’янець-Подільської ЗОШ № 14. Студенти факультету української філології та журналістики Лариса Пікуля та Андрій Перун, які проходять навчально-педагогічну практику у вищезазначеній ЗОШ, розробили тематично обґрунтований та цікавий сценарій свята, наповненого поезією, доповідями, слайдами, прикладами усної словесності, ілюстраціями та іграми для учнівської молоді. Continue reading

«Народе мій, до тебе я ще верну…»

«Народе мій, до тебе я ще верну…»

До 80-річниці від дня народження Василя Стуса відбувся літературознавчий диспут «Народе мій, до тебе я ще верну…». Майданчиком для літературного свята стала СЗОШ №5. Захід організували студенти-практиканти нашого вишу Яремійчук Уляна, Рибух Наталія та Рибалка Тетяна. Допомагала студентам у підготовці й проведенні диспуту вчителька СЗОШ №5 Соловйова Наталія Михайлівна. Долучилися до свята кафедра української літератури та компаративістики (на чолі з Рарицьким Олегом Анатолійовичем) і бібліотека університету. На заході були присутні вчителі та учні школи, викладачі і студенти нашого університету. Як зазначив Олег Анатолійович у своєму виступі, весь 2018 рік пройде під знаком Василя Стуса, а літературознавчий диспут – це один із багатьох заходів, де прозвучить ім’я видатного українського поета. Continue reading