« Мова війни – мова поезії»

«Мова війни – мова поезії»

конференція...

15 листопада на факультеті української філології, за організації кафедри історії української літератури і компаративістики, відбулася студентська науково-практична конференція « Мова війни – мова поезії». Збірка Бориса Гуменюка «Вірші з війни». Підготувала й провела конференцію професор кафедри Галина Йосипівна Насмінчук. Студентки 3-го курсу Соломія Зайчук, Вікторія Лиса та Вікторія Борденюк зачитали деякі вірші зі збірки. Цікавими були доповіді Лесі Метик про тему війни в сучасній українській літературі «Чому мовчать музи, коли говорять гармати?», Юлі Хмельовської «Борис Гуменюк – літописець фронтових подій», Марії Мороз «Концепт «свого/чужого» в осмисленні поета», Юлії Бандуровської «Верлібр як провідна віршова форма книги Бориса Гуменюка».

В конференції взяла участь сестра загиблого (1 серпня 2017 року від снайперської кулі) двадцятилітнього Ростислава Доброшинського (позивний «Добрий») Ірина Доброшинська. Вона – випускниця факультету української філології та журналістики. Героя було вшановано хвилиною мовчання. Ірина розповідала про «свого малого» зі слізьми. По її очах було видно, що вона гордиться своїм братом, гордиться, бо той захищав рідну Україну й віддав своє життя за неї.

Яскравим завершенням став авторський вірш Вікторії Борденюк «Спогад». Ніхто з присутніх не залишився байдужим.

Анастасія Туганашева, студентка факультету

 української філології та журналістики

Літературно-музична композиція

на честь 80-річчя з дня народження Наталі Кащук

Літературно-музична композиція до 80-річчя з Дня народження Наталі Кащук

У стінах нашого навчального закладу вкотре пройшло цікаве свято, зініційоване кафедрою історії української літератури та компаративістики. 13 листопада студентами Ukr1-B14 групи було організовано літературно-музичну композицію до 80-річчя з дня народження української поетеси Наталі Кащук.  У Кам’янці Наталю Кащук знають, навіть пам’ятна дошка є на приміщенні школи № 5 (колишньої Славутинської гімназії, у якій навчалася поетеса). Але як сказала Надія Олексіївна Лаврусевич, організатор свята: «Завжди можна знайти щось нове у творчості поетеси». І на занятті літератури рідного краю кожен з присутніх, безперечно, щось нове для себе таки знайшов, відкрив нову Наталю Кащук.

Поетеса народилася на Донеччині, але її дитинство пройшло у нашому Кам’янці-Подільському. Численні поезії, присвячені Кам’янцю, його історії та власним дитячим споминам, дихають любов’ю до рідного міста.

Безымянный 2

Серед запрошених на свято був Олег Будзей, заслужений журналіст України, який написав низку краєзнавчих статей про Наталю Кащук. Відвідали свято також учні школи № 5. Слухали уривки зі щоденникових записів Наталі Кащук, поезії та спогади сучасників про поетесу, із задоволенням переглядали відеосюжети, насолоджувалися українськими піснями.

Безымянный 23

Дякуємо організаторам заходу за чудове свято!

Міжнародна конференція «Григорій Костюк та його доба»

Міжнародна конференція «Григорій Костюк та його доба»

Укотре в нашому університеті за ініціативи Олега Рарицького, доктора філологічних наук, доцента, завідувача кафедри української літератури та компаративістики, відбулася чергова зустріч із видатними науковцями та літераторами. У рамках Міжнародної конференції «Григорій Костюк та його доба», яка проходила 26-27 жовтня, до Кам’янця-Подільського приїхали науковці з різних міст України, а також син Григорія Костюка – Теодор Костюк – із Сполучених Штатів Америки. Григорій Костюк, український учений-літературознавець, мемуарист, критик, громадський та політичний діяч, зробив чимало для розвитку українського літературознавства та для української літератури. Він зберіг творчий спадок Володимира Винниченка, брав активну участь у діяльності МУР-у, багато років очолював організацію українських письменників «Слово».

Пленарне засідання відкрив декан факультету української філології та журналістики Борис Коваленко. На засіданні виступили Іван Конет, проректор із наукової роботи Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Теодор Костюк, Володимир Панченко, доктор філологічних наук, дослідник творчості Григорія Костюка, Надія Баштова, працівник Інституту літератури НАН ім. Т.Г. Шевченка, Олег Рарицький, організатор конференції.

Надзвичайно цікавою була розповідь сина Григорія Костюка – Теодора – про батька. Теодор Костюк розказав про свою родину як про осередок інтелігенції та творчої еліти українських емігрантів: удома постійно збиралися письменники, поети, художники, співаки. Словом, сім’я Костюків спілкувалася з людьми, які жили Україною та українською культурою. Про батька Теодор Костюк казав, що той був оптимістом та надзвичайно любив життя. Розповідь пана Костюка супроводжувалася презентацією зі світлинами, які відтворювали найцікавіші періоди життя й діяльності батька.

Володимир Панченко говорив про Григорія Костюка як про фундатора винниченкознавства. Костюк зберіг архів письменника, опублікував багато творів Винниченка із раніше невидрукованих (Винниченко певний період був «шухлядним» письменником) та надзвичайно багато зробив для осмислення творчості Винниченка, зокрема писав численні літературознавчі статті про нього.

Пані Надія Баштова ознайомила аудиторію з листуванням Григорія Костюка та Юрія Шевельова. Епістолярна спадщина налічує 65 листів, у яких обговорювалися не лише побутові питання, а й особливості літературознавчого процесу та видавничої діяльності.

27 жовтня Теодор Костюк та Надія Баштова провели відкриту лекцію пам’яті Івана Огієнка «”Праця моя – не амбіція”: літературний портрет Григорія Костюка в контексті епохи», в якій акцентували увагу на творчій діяльності Григорія Костюка. Декан факультету Борис Коваленко під час читання лекції запропонував вшанувати хвилиною мовчання знищену тоталітарним режимом українську інтелігенцію (80 років тому розпочалися масові розстріли в Соловецьких таборах).

Після лекції викладачі, гості конференції та всі охочі вшанували пам’ять Григорія Костюка на батьківщині літературознавця в с. Боришківці Кам’янець-Подільського р-ну Хмельницької обл. На фасаді школи була відкрита меморіальна дошка. В урочистостях взяв участь декан факультету української філології та журналістики Борис Коваленко.

Загалом творчі та наукові зустрічі, ініційовані Олегом Рарицьким, стали прекрасною традицією в нашому університеті. Вони завжди пізнавальні та інформативні, адже запрошені гості – справді цікаві постаті як для знайомства, так і для обміну науковою інформацією.

Анжела Куверіна, директор студентського клубу

Міжнародна наукова конференція “Григорій Костюк та його доба”

26−27 жовтня 2017 р. у Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка відбудеться

МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ

«ГРИГОРІЙ КОСТЮК ТА ЙОГО ДОБА»,

ПРИСВЯЧЕНА 115-РІЧЧЮ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦЯ

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ КОМІТЕТ КОНФЕРЕНЦІЇ

Голови оргкомітету:             С.А. Копилов, доктор історичних наук, професор ректор Кам’янець-Подільського національного            університету імені Івана Огієнка; А. Кіпа, доктор, президент Української Вільної Академії Наук у США

 

Заступники голови:              І.М. Конет, доктор фізико-математичних наук, професор, проректор з наукової роботи Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка; Т.О. Скрипка, член-кореспондент Української Вільної  Академії Наук у США

 

Співголови оргкомітету: Б.О. Коваленко, кандидат філологічних наукдоцент, декан факультету української філології та журналістики; О.А. Рарицький, доктор філологічних наук, доцент, завідувач кафедри історії української літератури та компаративістики;  Т.Г. Костюк, член управи Української Вільної  Академії Наук у США


Члени оргкомітету: професор Насмінчук Г.Й.; доцент Починок Л.І.; доцент Лаврусевич Н.О.; доцент Атаманчук В.П.; доцент Громик Л.І.; старший викладач Джурбій Т.О.; старший викладач Щегельський В.В.; старший викладач Волковинська І.В.; старший лаборант Білецька І.М.

Місце проведення: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, вул. Огієнка, 61.

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ КОНФЕРЕНЦІЇ:

26 жовтня

9.00 – 11.00 – реєстрація учасників конференції

11.00 – 13.00 – пленарне засідання (конференц-зал університету, ауд. 208)

13.00 – 13.30 – виступ чоловічого камерного хору «Боривітер». Художній керівник і диригент Марія Кузів (2-й поверх центрального корпусу університету, рекреаційна зона)

13.30 – 14.30 – обідня перерва

14.30 – 16.30 – секційні засідання

16.30 – 17.00 – екскурсії у виставковій залі лабораторії етнології та лабораторії літературного краєзнавства

18.00 – товариська вечеря

27 жовтня

8.30 – 9.30 – заключне пленарне засідання

9.30 – 11.05 – відкрита лекція із циклу щорічних лекцій пам’яті Івана  Огієнка «”Праця моя – це не амбіція”: літературний портрет Григорія Костюка у контексті епохи»  у прочитанні Теодора Костюка і Надії Баштової.

11.30 – 14.00 – вшанування пам’яті Григорія Костюка на батьківщині літературознавця у с. Боришківці Кам’янець-Подільського р-ну Хмельницької обл., відкриття меморіальної дошки

14.00 – 14.30 – обідня перерва

15.30 – 17. 00 – екскурсія містом Кам’янець-Подільський

 

Про пекельного поета з синдромом «людина шизофренічної доби»

Про пекельного поета з синдромом «людина шизофренічної доби»

Публікація від Ольга Комарова 14 травня 2015.

 

 

Зал наповнювався людьми так само, як небо дощовими хмарами. 14 травня 306 аудиторія відстукувала останні передсвяткові секунди офіційними мелодіями, які лунали з динаміків. Кілька хвилин на завершальні приготування і на столі з’являється трійко книг, а на дошці чорно-білий портрет. Ви не розумієте, що відбувається? Не переймайтеся, Лариса Іванівна Громик, організатор всього дійства, у своєму вступному слові до публіки розставляє всі крапки над «і». Вона зазначає, що цей захід – данина сильному українському поету та письменнику Тодосеві Осьмачці. Викладачка пояснює, що зараз глядачі під час споглядання «наукового семінару» зможуть прослухати цікаві доповіді, наукові розвідки та поезії, які приготували студенти четвертого курсу факультету української філології та журналістики спеціально до 120-річчя з дня народження поета. Словесну естафету перейняв Олег Анатолійович Рарицький, який більше розповів про важку долю Т. Осьмачки, його вимушений переїзд до США, смерть на чужині через напади з боку влади. Continue reading

Великодня толока

Великодня толока

Публікація від Лілія Надвідна 10 квітня 2015.

 

 

 

Уже третій рік поспіль на базі факультету української філології та журналістики (декан Ю.О. Маркітантов), кафедри української літератури та компаративістики (завідувач О.А. Рарицький) і лабораторії етнології (завідувач В.В. Щегельський) пройшло свято «Великодня толока».

 

 

Упродовж 8-9 квітня в центральному корпусі нашого університету відбулася виставка великодніх рушників та інших символів свята.

Свої роботи представили багато викладачів та працівників: О.О. Свідрук, Н.О. Лаврусевич, Л.В. Ситник, М.В. Моштак, В.І. Остапенко, а також студенти: Зіна Горіх, Андрій Поважнюк, Сергій Швець, Ольга Банах.

 

 

До цікавого проекту долучилася кафедра образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації творів мистецтва. Студенти-художники під керівництвом І.І. Кляпетури для школярів провели майстер-клас з виготовлення великодніх рушників у техніці вибійки.

Бібліотека університету (директор В.С. Прокопчук), центральний абонемент і відділ збереження фондів (завідувач Л.В. Ситник) представили також виставку книг з народознавства.

 

 

Майстер-клас із писанкарства для учнів Кам`янець-Подільської спеціальної школи-інтернату провів В.В. Щегельський і М.В Моштак (голова профкому студентів, аспірантів та докторантів). Діти із захопленням спостерігали за роботою майстрів. Толока справді вдалася, адже до роботи долучилися і студенти, і викладачі, і наше молодше покоління.

 

Лілія Надвідна,

кореспондент газети.

Світлини Ольги Комарової

та Валерія Щегельсько

Передвеликодній конкурс писанкарства

Передвеликодній конкурс писанкарства

Публікація від Лілія Надвідна 8 квітня 2015.

 

Великодні свята – особлива пора. Усі готуються до свят, чекають у гості рідних. Господині дістають із шаф великодні рушники та збирають святкові кошики. Відповідний настрій у нашому університеті створив конкурс писанкарства, який відбулася 7 квітня в центральному корпусі К-ПНУ імені Івана Огієнка.

 

Навчально-наукова лабораторія етнології проводить такий захід упродовж багатьох років. Валерій Васильович Щегельський, завідувач лабораторії етнології, розповів, що конкурс вже став гарною традицією факультету української філології та журналістики.

Розпочала захід Р.В. Козак, яку обрали головою журі, і побажала конкурсантам натхнення та успіхів. Учасники приступили до роботи, занурившись у світ своїх уявлень та фантазій. Цікаво було спостерігати за майстрами, які штрих за штрихом писали свої маленькі шедеври. І хоч це своєрідне змагання, та конкуренції між учасниками не відчувалося. Навпаки, більш досвідчені писанкарі ділилися деякими секретами майстерності.

 

 

Час, відведений на конкурс, пролетів дуже швидко і учасники представили свої роботи. До складу журі ввійшли:

 

Р.В. Козак, кандидат філологічних наук, доцент (голова журі), Л.І. Громик, заступник декана з виховної та профорієнтаційної роботи і М.В. Моштак, голова профкому студентів, аспірантів та докторантів.

 

Перше місце посів Андрій Поважнюк, студент 31 ур групи, який представив дві роботи. Друге місце отримала Влада Медвецька (12 у), що найбільше хвилювалася за свій витвір. Третє місце члени журі віддали Олексію Довгому (41 уін), четверте розділили подруги Ольга Банах і Леся Олісійчук (11 ж). Усіх учасників нагородили подарунками від профкому. Дякуємо учасникам та організаторам за такий святковий настрій та бажаємо нових перемог.

 

Лілія Надвідна,

кореспондент газети

Фото Ольги Комарової

 

Смакували і милувалися дивами української осені

Смакували і милувалися дивами української осені

 

 

 

Ранок редактора зазвичай починається раніше шостої. Усе думається, що встигну і поснідати, і викласти нові матеріали на сайт газети, та де там. Якою ж приємною несподіванкою було для мене частування смачною гарбузовою кашею на одному чудовому патріотично-мистецькому заході до Дня українського козацтва в нашому університеті. Поєднала корисне з приємним, дізнавшись чимало цікавинок про українські традиції від його організаторів.

14 жовтня у фойє другого поверху головного корпусу університету була представлена оригінальна виставка «Дива української осені». Її організували навчально-наукова лабораторія етнології (завідувач В.В. Щегельський), кафедра мистецьких дисциплін (завідувач Н.О. Урсу і викладач С.І. Кляпетура) та профком САД (голова М.В. Моштак).

 

Студенти, які навчаються на спеціальності «Реставрація творів мистецтва», вирізали з гарбузів справжні шедеври. До підготовки виставки активно долучилися наступні групи студентів: 34РТМ (Яна Островська, Алла Малюгіна, Володимир Ключук, Катерина Міськова, Вікторія Каритун, Катерина Матвіюк, Вікторія Процюк, Вікторія Рибак, Альона Токарчук) і 44РТМ (Роман Терлецький, Сергій Ільчишин). Анастасія Демко , Вадим Беник, Андрій Гуменний (21У) і Андрій Перун (11У), студенти факультету української філології та журналістики, в свою чергу, допомогли у презентації гарбузових витворів і частували гостей виставки смачною кашею, яку приготували працівниці університетської їдальні. Щоб надати експозиції таємничого антуражу над її освітленням попрацював і електрик нашого вишу М.І. Венгринський.

 

 

 

Безперечно, коли перші фото, зроблені відвідувачами виставки, потрапили у facebook, між викладачами університету з різних факультетів навіть розгорілася гостра дискусія, про те, яке відношення мають гарбузи до Свята Покрови. Але ж ми, українці, настільки вже призабули свої традиції, що який би вирізьблений гарбуз нам не потрапив на очі, то одразу ж приписуємо його до Хеллоуіну. До того ж 14 жовтня – це День українського козацтва і, безумовно, найбільше привертав увагу присутніх на заході гарбуз із вирізаним українським гербом та з обличчями козаків.

 

«Різьблення по гарбузові – це наша українська традиція, – розповів один із співорганізаторів виставки Валерій Щегельський. – Я народився і виріс у селі. Пам’ятаю, як у ранньому дитинстві ще бабуся мені розповідала, що в такий оригінальний спосіб українські парубки проявляли симпатії до дівчат. То була і своєрідна дитяча забава – діти знаходили гарбуз і вирізали по ньому ножиком різні символічні образи. З часом хлопчики, які набили руку у цій майстерності, могли привертати увагу дівчат. Відповідно, ці фігури ставили на городі чи на порозі дому, щоби дівчина «злякалася». Ось такий був в українців цікавий різновид залицяння. Хлопці дівчат ніби лякали, а ті ніби боялися. Потім автор, зважаючи на те, наскільки вдалося «налякати» дівчину, уже впевненіше залицявся. Але залишався ризик очікувати того ж гарбуза у відповідь, коли засилали сватів. Ось така значна роль відводилася гарбузові в нашій українській культурі. Гарбузи, до речі, з мого городу». Назва «Дива української осені» символізує нестандартний підхід, креативність виставки і представлення українських традицій.

 

Ми також запитали в ініціатора заходу пана Валерія, фахового етнолога і фольклориста, чи не запозичена така традиція вирізання гарбузів з-за кордону, на що він відповів наступне: «Я переглянув чимало інформації. За кордоном справді є традиція вирізати т.зв. Лампу Джека, гарбуза на Хеллоуін. Безперечно, приємно, що культури різних народів якось перетинаються. Але вирізання гарбузів – це дійсно українська традиція. До речі, нас, малими словесно «карали» за вирізаний гарбуз. А оскільки діти його викрадали на городі без дозволу дорослих, то, зрозуміло, що за цим слідувало хоч якесь умовне покарання. Старші люди притримувалися цієї традиції, адже берегли в пам’яті власні дитячі спогади з подібного гарбузового забавляння. Можете півсвіту запитати, і всі скажуть, що вирізання гарбуза – це українське».

 

 

Варто додати, що цей захід був покликаний зібрати благодійні кошти на допомогу нашим воїнам в АТО. Кожний гість виставки мав можливість здійснити свій символічний внесок. «Згідно з Актом відкриття скриньки «Благодійні внески на АТО» сума становить 1074 грн. 85 коп. Усі виручені кошти ми передаємо одній із волонтерських організацій міста», – уже 18 жовтня, в останній день виставки, розповів В. Щегельський.

 

Ольга Комарова,

гол. редактор газети.

Світлини автора

Літературно-музичний вечір «Тарас Шевченко – провісник долі України»

Літературно-музичний вечір «Тарас Шевченко – провісник долі України»

 

 

11 березня відбувся літературно-музичний вечір «Тарас Шевченко – провісник долі України», присвячений річниці з дня народження поета.

Студентам факультету української філології та журналістики і педагогічного факультету вдалося не тільки майстерно зберегти самобутній колорит творчості українського класика, передати всю глибину патріотичного пориву поета, а й надати йому сучасного звучання.

До свята також долучилися і випускники педагогічного факультету, сьогодні – викладачі Кам’янець-Подільської міської ДМШ ім. Ф. Д. Ганіцького.

Організатори заходу – Наталія Петрівна Шеремета, Тетяна Олександрівна Джурбiй, Марія Василівна Кузів, Майя Антонівна Печенюк.

«Хвилювання. Емоції на межі. Очікування. Переживання чи все пройде так, як задумали керівники. Ми прагнули викликати позитивні емоції. Думаю, що в нас це вийшло. Найбільше вразили співаки. Я була здивована. Також мені сподобалася атмосфера у колективі. Перед виступом ми дуже хвилювалися, але коли вийшли на сцену, все пройшло рівно, на одному подихові. Підтримка залу дає натхнення на наступні звершення».

 

Тетяна Ревуцька, учасниця концерту

 

 

«Приємні враження. Надзвичайні історії за кулісами. Неординарні засоби налаштування на вдалу хвилю. Усе це назавжди закарбується в моїй пам’яті. Мені завжди подобалося виступати. З дитинства граю в театрі. Сцена К-ПНУ стала одним із способів реалізувати себе. Дякую Тетяні Олександрівні Джурбій за вміння організувати масу людей у синхронний механізм».

 

Ірина Цімерман, учасниця концерт

 

Жінко, ти завжди велична!

Жінко, ти завжди велична!

   18 травня о 13.20 в 306 аудиторії головного корпусу Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка відбулося дійство «Жінко, ти завжди велична!», приурочене міжнародному святу – Дню матері. В Україні воно офіційно відзначається у другу неділю травня з 2000 року. Захід відбувся у форматі ефірного мовлення. Телеканал університету «21+1», створений студентами 21-у групи під керівництвом старшого викладача кафедри історії української літератури і компаративістики Глушковецької Наталії Анатоліївни, репрезентував серію святкових тематичних програм.

   Із спецвипуску новин глядачі довідалися про історію та особливості свята. Наступним пунктом програми був прогноз погоди, де запевнили, незважаючи на те, що сесія не за горами, варто посміхатися і бути щасливими. Присутні переглянули театральну постановку, основною ідеєю якої було те, що жодні скарби не замінять найдорожчої людини – Матері.

   Репортаж спеціальних кореспондентів каналу було присвячено славетним жінкам України.

   Не обійшлося без пікантних подробиць студентського дозвілля у програмі «Світське життя», ведучі якої завітали на виставку картин. Серед представлених робіт були: «Нічна можливість» Рембрандт ван Рейн, «Мадонна з купою зошитів» Леонардо да Вінчі, «Запорожці пишуть іспит з турецької» Ілля Рєпін.

    У програмі «ТСН Особливе» розповіли про присвоєння Президентом України почесного звання «Мати-героїня» жінкам, які народили та виховали до восьмирічного віку п’ятьох і більше дітей. Не оминули увагою матерів, сини яких удостоєні звання «Герой України».

   Родзинкою заходу стало два відеосюжети. У першому – навели цікаві статистичні дані про спільне та відмінне між чоловіком і жінкою. Другий ролик – аматорське відео 21-у групи з  емоційними привітаннями матерів.

     Окрасою свята стали проникливі пісні у виконанні першокурсниць факультету української філології та журналістики.

     Усім присутнім жінкам вручили пам’ятний сувенір – метелик, виконаний у техніці орігамі з індивідуальним привітанням для кожної жінки

     Образ матері оспівують у музиці, поезії, живописі… Так було, є, так буде вічно! Адже, скільки б нам не було років – нам завжди потрібна мама, її ласка, підтримка. Борг перед мамою не можна виміряти, не можна віддати увесь. Намагайтеся відчувати серце матері. Бо вона у вас одна-єдина.

Ірина Хижа, студентка

факультету української філології та журналістики