Презентація кафедри історії української літератури та компаративістики на сторінках журналу “Слово і час”

Презентація кафедри історії української літератури та компаративістики на сторінках журналу “Слово і час”

 У цьогорічному жовтневому номері авторитетного академічного видання «Слово і час» побачили світ наукові розвідки викладачів кафедри історії української літератури та компаративістики, приурочені 100-літньому ювілею університету. Широка тематика статей, вміщених у репрезентованому номері, свідчить про щиру і пристрасну зацікавленість авторів проблемами сучасного літературознавства: від пошуку архівних даних про письменницькі персоналії – до питань художнього перекладу і мистецької самоідентифікації творчої особистості. Відкриває підбірку студія Г. Насмінчук і О. Рарицького «Кафедра історії української літератури та компаративістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: історія, сьогодення, перспектива», де викладена історія становлення і розвитку кафедри, заакцентовані знакові етапи її функціонування, визначені здобутки й утрати на тлі епохи. Схарактеризовано науковий набуток учених-філологів, які сформували й розвинули літературознавчий дискурс у подільському регіоні.

У статті О. Рарицького «Володимир Свідзінський і шістдесятники: контексти осягання проблеми» розглянуто роль та значення творчості В. Свідзінського у формуванні культурницького коду шістдесятництва. Ідеться про увиразнення індивідуального стилю, кристалізацію незалежної життєвої позиції представників покоління на тлі ідеологічний процесів доби. Схарактеризовано поетичний доробок поета як взірець щодо розуміння шістдесятниками свободи творчості, духовної суверенності особистості, самототожності.

Окремі грані письменницького таланту Миколи Вороного розкриваються в дослідженні «Життя і творчість Миколи Вороного на тлі родинного оточення письменника» авторства Л. Починок і С. Осяк. У статті окреслено життєве і творче середовище одного з перших апологетів модерністської естетики, простежено можливі впливи родинного оточення на формування світогляду і таланту письменника.

Стаття Г. Насмінчук «Автобіографічний роман Галини Тарасюк у діалозі з філософією екзистенції» присвячена аналізу романів «Між пеклом і раєм» та «Сестра моєї самотності» з погляду проблеми автобіографічності та крізь призму ідей філософії екзистенціалізму. Доведено, що поглиблене розуміння тексту твору можливе за умови його прочитання як у контексті екзистенції самої письменниці, так і в контексті понять християнської філософії екзистенції.

У статті І. Волковинської «Подолання культурної дистанції через поетичну інтерпретацію форми («Книга пісень» Г. Гейне в перекладах В.Кобилянського») простежується роль поетичної інтерпретації форми в подоланні культурної дистанції через художній переклад. Предметом вивчення стали характерні риси строфічної, метричної організації, фоніки, мелодійна основа віршів, засоби створення образності, особливості пунктуації.

Авторський проект дослідження ігрової культури розгорнуто у статті В. Щегельського «Локалізація часопросторової моделі дитячого життя (на матеріалі усної ігрової традиції Поділля). Автор на основі комплексного аналізу текстів народних ігор Поділля як національно-ідентичних фольклорних форм виокремлює часопросторову модель дитячого соціуму. Запропоновано авторське визначення категорії «гра».

Наразі в науковому портфелі кафедри історії української літератури та компаративістики наявний потужний науковий і творчий потенціал, який і надалі оприлюднюватиметься на сторінках науково-теоретичного журналу «Слово і час».

Галина Насмінчук, професор кафедри історії української літератури та компаративістики 

На Андрія калиту кусали …

На Андрія калиту кусали …

День Андрія Первозванного – найбільше передріздвяне свято, яке відзначається ще з часів Київської Русі 13 грудня. Цей день продовжує зимовий святковий цикл, який розпочинається 4 грудня зі свята Введення в храм Пресвятої Богородиці. За українським звичаєм, незаміжні дівчата і неодружені хлопці збиралися в одній хаті на великих вечорницях і влаштовували там усілякі дійства. Святкування розпочиналося ворожінням, а закінчувалося забавами та співами.

Оберігаючи традиції 13 грудня, такі веселі вечорниці відбулися на факультеті української філології та журналістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, які підготували студенти І курсу груп Ukr1-B18 та FUkr-B18.

Як правило, вечорниці проводили в оселі шанованої в селі сім’ї або ж в одинокої господині. Привітно зустріли молодь дбайливі господарі (Кучер Анна та Гуменюк Руслан). Онука (Марків Оксана), дослуховуючись до розповіді бабусі, намагалася збагнути велич і таїну українських звичаїв. Як і годиться, першими завітали дівчата (Рачук Лілія, Гладюк Вікторія, Бучковська Анастасія, Самбольська Альона, Довга Аліна, Вільховецька Ксенія та Бурса Карина). Очікуючи парубків, вони облаштували оселю та зайнялися приготуванням вечері, вишивали, спілкувалися, веселилися. З помпезним настроєм на свято прийшли хлопці (через гендерну домінантність на факультеті жіночої статі хлопчачі ролі майстерно виконали студентки-першокурсниці – Перепелюк Ольга, Вовк Анна, Димид Марія, Вербовська Марія, Радзівон Софія, Рогатюк Маріна, Заплітна Ангеліна та Желізник Марія). Своєю появою парубки принесли неабияку радість дівчатам. Даючи мудрі та влучні відповіді на дотепи хлопців, дівчата почали ворожіння, котрими поділилася мудра й досвідчена баба Палажка (Греньків Ірина). Найурочистіший етап свята – обряд кусання калити – головного атрибута, символа Сонця, щастя, достатку, добробуту та надії. До прийняття християнства це свято називалося Калитою.Дехто вважає, що воно походить від слова «календи». Очевидно, мали на увазі молодіжні вечорницькі зібрання, які мали спільну назву Калити й тривали до Різдва – періоду повороту сонця на весну. З-поміж вправних юнаків було обрано пана Калитинського, саме він тримав у руках високо піднятого ціпа, до якого була прив’язана калита, та пана Коцюбинського, котрий намагався відкусити її шматок. У цій справі йому перешкоджав хитрий і підступний чорт, роль якого вміло та артистично зіграла студентка Цегельник Діана.

Наприкінці свята учасники пригощали усіх присутніх смачними та запашними традиційними стравами, приготованими вправними студентками-господинями. Андріївські вечорниці продемонстрували та підтвердили те, що сучасна українська молодь знає народні звичаї, дотримується і поважає їх.

Отож, дякуємо усім, хто долучився до нашої справи: викладачу Валерію Щегельському, який береже наші українські традиції і популяризує їх серед студентської молоді та надає атрибутику з фондів лабораторії етнології; куратору групи Людмилі Починок; голові профспілкової організації студентів, аспірантів та докторантів університету Миколі Моштаку за допомогу з реквізитами (костюми), адже без них передати весь колорит обряду було б неможливо, і всім тим, хто був небайдужий і підтримував нас у підготовці до свята.

Аліна Довга, студентка Ukr1-B18 групи

факультету української філології та журналістики

ЗУСТРІЧ ІЗ ПОЕЗІЄЮ

ЗУСТРІЧ ІЗ ПОЕЗІЄЮ

Світлина від Оксани Лівіцької.Слово, стою у підніжжі твоєму“, – під таким гаслом на факультеті української філології та журналістики 7 листопада відбулися літературні читання до ювілею Галини Тарасюк – талановитої поетеси, прозаїка, есеїста, лауреата багатьох літературних премій.
Захід зініційований професором кафедри історії української літератури і компаративістики Г.Й. Насмінчук і студентами-магістрантами першого року навчання. З надзвичайно цікавими доповідями, проілюстрованими відповідними світлинами, репродукціями, аудіо- та відеозаписами виступили студентки Ліля Мамчур (“Лірика Галини Тарасюк у контексті доби. Сторінками біографії письменниці”), Ірина Цімерман (“Ідейно-тематичний та образний спектр лірики”), Юля Юшко (“Жанрове багатство поетичних збірок”), Софія Мосендз (“Образи-архетипи в структурі поетичного мислення”). Чудовим доповненням до наукових виступів стали відеопривітання на адресу ювілярки від колективу студентів і викладачів.

Світлина від Оксани Лівіцької.

У виступі завідувача кафедри історії української літератури і компаративістики, доктора філологічних наук О.А.Рарицького наголошувалося, що восени 2016 року Г. Тарасюк відвідала Кам’янець-Подільський, зустрілася з викладачами і студентами університету, виступила з відкритою лекцією на пошанування нашого земляка Микити Годованця, який у свій час був наставником молодої поетеси.

Світлина від Оксани Лівіцької.Завідувач кафедри української мови, доктор філологічних наук Л.М. Марчук відзначила великий виховний сенс творчості Галини Тарасюк, закликала молодь цінувати і пропагувати сучасну художню україніку, зокрема і творчість Галини Тарасюк.

Світлина від Оксани Лівіцької.На завершення літературних читань у фонд кафедри історії української літератури і компаративістики були передані збірки поезій, подаровані Галиною Тарасюк, які на сьогодні вже є раритетними.

Доцент кафедри журналістики І.А. Насмінчук

Сердечно вітаємо професора кафедри історії української літератури та компаративістики,

шановну Галину Йосипівну Насмінчук

із ювілеєм!

 

Прийміть наші найщиріші побажання міцного здоров’я, невичерпної енергії та наснаги в усіх Ваших справах, сил і натхнення продовжувати плідну наукову та викладацьку діяльність на ниві української філології.

У цей день користуємося нагодою висловити Вам свою глибоку вдячність за високий професіоналізм, людяність, справжню інтелігентність, широку ерудицію та виняткову працездатність.

Бажаємо Вам, Галино Йосипівно, щоб Ваша життєва дорога й далі вела Вас до нових здобутків, здійснення всіх планів і задумів, а добро і знання, які Ви ретельно засіваєте добірним зерном, поверталися до Вас шаною і повагою від вдячних колег та учнів. Нехай у Вашому домі завжди панують любов, злагода, оптимізм, добробут, родинний затишок, розуміння і підтримка. Нехай Бог дарує Вам довгі й щасливі роки життя та своє благословення, а доля буде завжди прихильною до Вас, даруючи лише радість і приємні несподіванки!

Колектив кафедри історії української літератури

та компаративістики

Вітаємо з ювілеєм!

 

Вітаємо з ювілеєм!

Щиро вітаємо шановного

Валерія Васильовича Щегельського

зі славним ювілеєм – 50-річчям!

Зичимо невтомного творчого пошуку, успіхів у всіх починаннях, щоденних справах, сміливих планах і сподіваннях. Нехай Вас підтримують та надихають рідні, розуміють і допомагають колеги, минають негаразди та непорозуміння, а доля збагачує життєвою мудрістю, енергією, натхненням і радістю сьогодення.

Бажаємо міцного здоров’я, щастя, добробуту та мирного неба!

Колектив факультету української філології та журналістики

ДЕНЬ ДРУГИЙ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ “ХУДОЖНІЙ ВИМІР ТА ІСТОРИЧНІ КОНТЕКСТИ ЖИТТЄТВОРЧОСТІ ІВАНА ОГІЄНКА”

ДЕНЬ ДРУГИЙ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ “ХУДОЖНІЙ ВИМІР ТА ІСТОРИЧНІ КОНТЕКСТИ ЖИТТЄТВОРЧОСТІ ІВАНА ОГІЄНКА”

У рамках Міжнародної конференції “Художній вимір та історичні контексти життєтворчості Івана Огієнка” 12 жовтня відбулася презентація книжки білоруської шляхтянки Саломеї Реґіни Русецької де Пільштин “Відлуння світу. Історія подорожей та пригод мого життя”. Провів цю зустріч Ігор Набитович, який переклав цю книгу українською мовою. У творі викладені мемуари авторки, які за змістом нагадують феєричний роман.

Світлина від Оксани Лівіцької.

Окрім розповідей про європейські та турецькі країни, в книзі є цікавий матеріал і про Україну, де Саломеї довелося жити, любити, радіти й страждати. Ігор Набитович детально передав зміст книги, особливу увагу закцентував на історичних фактах.

Світлина від Оксани Лівіцької.

Презентація була змістовною, цікавою, захопливою, про що свідчила кількість запитань й активне обговорення на перерві. Також кожен охочий мав можливість придбати книгу.

Світлина від Оксани Лівіцької.

Також у рамках Міжнародної конференції “Художній вимір та історичні контексти життєтворчості Івана Огієнка” 12 жовтня Олександр Завальнюк, доктор історичних наук, професор, провів для студентів та викладачів відкриту лекцію на тему «Першопроходець: Іван Огієнко – освітянин, будівничий, ректор Кам’янець-Подільського державного українського університету».

Світлина від Оксани Лівіцької.

«Організація українського державного університету в Кам’янці-Подільському справді була в моєму житті тим ділом, якому я віддався своєю душею, бажаючи зробити все, що в моїх силах». Ці слова належать першому ректорові нашого університету Іванові Огієнку. Лектор ознайомив аудиторію з історією заснування нашого закладу, навів цікаві факти з біографії першого ректора, звернув увагу на плюси й мінуси перших років діяльності Кам’янець-Подільського державного українського університету, розповів про побут та навчання студентів у ті роки.

Світлина від Оксани Лівіцької.

Відкрита лекція була надзвичайно цікавою, адже навіть після її закінчення студенти й викладачі активно обговорювали окремі питання.

Потім для учасників конференції з інших міст була проведена екскурсія Кам’янцем-Подільським.

Олександра Стара, студентка 2 курсу
факультету української філології та журналістики

Міжнародна наукова конференція, присвячена Івану Огієнку

Стартувала Міжнародна наукова конференція, присвячена Івану Огієнку


Навчальний рік розпочався досить продуктивно: конференції, семінари, зустрічі з відомими людьми. 11 жовтня студенти мали можливість узяти участь у Міжнародній науковій конференції “Художній вимір та історичні контексти життєтворчості Івана Огієнка”. Те, що Іван Огієнко – перший ректор К-ПНУ, знає, напевно, кожен студент, але не всі ознайомленні з його біографією і працями. Саме на конференції можна було отримати більш повну інформацію про життя і діяльність цієї визначної особи.

Захід був присвячений 100-річчю заснування Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. З привітальними словами виступив ректор університету Сергій Копилов. Потім у 208-ій аудиторії залунала музика. Це був виступ чоловічого камерного хору “Боривітер”. Гучні оплески свідчили про те, що хоровий спів припав до душі всій аудиторії.

Пленарне засідання розпочав Лев Баженов, доктор історичних наук, професор, тема його доповіді “Кам’янець-Подільський державний університет (1918-1921) ‒ центр вітчизняної науки і краєзнавства на Поділлі”. Лев Баженов зазначив, що завдяки alma mater Кам’янець-Подільський багатий елітою й зірками, а масштаби такого “сузір’я знаменитостей” вражають.  Власну інтерпретацію діяльності Івана Огієнка презентував доктор історичних наук, професор Олександр Завальнюк. Завдяки аргументованому виступу аудиторія дізналася про цікаві факти з біографії першого ректора. Викладачі Острозької академія теж долучилися до обговорення актуальних питань. Жанна Янковська, доктор філологічних наук, доцент, виступила з доповіддю “Історико-релігійна монографія Івана Огієнка “Дохристиянські вірування українського народу” в контексті поступування народознавчої науки”. Доктор філологічних наук, професор, Людмила Марчуквиголосила доповідь на тему: “Фемінність української мови (погляди Івана Огієнка в проекції на сучасність)”. Цікаво, що праці Івана Огієнка не втратили своєї актуальності впродовж багатьох років, тому й не дивно, що тема фемінітивів викликала жваве обговорення в аудиторії. Про виховання громадянськості в молодого покоління розповіла Ірина Кучинська, доктор педагогічних наук, професор, у своєму виступі «Виховання громадянськості в педагогічних поглядах Івана Огієнка».

Зі сторічним ювілеєм усіх присутніх привітав Олексій Сінченко, кандидат філологічних наук, доцент Київського університету імені Бориса Грінченка. “Релігійність Тараса Шевченка в інтерпретаціях Івана Огієнка та Євгена Сверстюка” тема доповіді Олексія Сінченка. Міжнародні зв’язки з університетами інших країн стають дедалі міцнішими.

Свідченням цього був візит Ігоря Набитовича з університету імені Марії Кюрі-Складовської (м. Люблін, Польща). Професор виступив із доповіддю на тему “Ведута Парижа та французький імпресіонізм у літературному доробку Дарії Віконської”.

Після плідної праці учасники конференції мали змогу естетично  насолодитися музичними композиції у виконанні студентів Кам’янець-Подільського коледжу культури і мистецтва (клас бандури, керівник Дмитро Бачинський).

Пленарне засідання змінилося на секційні, на яких продовжили обговорювати різноаспектну тематику питань стосовно життя, творчої, наукової, просвітницької діяльності Івана Огієнка. Цікаві дискусії, багатогранність тем і доповідей, кількість секцій ще раз довели феномен талановитої постаті Івана Огієнка.

P.S. Якщо пропустили перший день конференції, то не засмучуйтесь! 12 жовтня буде продовження, а саме ‒ презентація книжки (проведе Ігор Набитович) і відкрита лекція Сергія Копилова та Олександра Завальнюка. А ви ще не були на лекції водночас у 2-х професорів (один із яких ректор, а інший ‒ екс-ректор)? Поспішайте  у 208 аудиторію!

Олександра Стара,

студентка 2 курсу факультету української філології та журналістики

Фото з конференції можна переглянути тут:

https://drive.google.com/open?id=13zOPo99ihd9ZABORR7-7tGz8SeSI_Svl

Оголошення про конференцію І.Огієнка

Шановні колеги!

11 – 12 жовтня 2018 р. у Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка відбудеться Міжнародна наукова конференція «ХУДОЖНІЙ ВИМІР ТА ІСТОРИЧНІ КОНТЕКСТИ ЖИТТЄТВОРЧОСТІ ІВАНА ОГІЄНКА», (присвячена 100-річчю від дня заснування Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка).

Наукова проблематика конференції:

  1. Іван Огієнко і Кам’янець-Подільський державний український університет.

  2. Духовна і науково-педагогічна діяльність І. Огієнка в контексті українського національного відродження.

  3. Іван Огієнко як письменник, літературознавець, перекладач.

  4. Мовознавчі студії Івана Огієнка.

  5. Іван Огієнко і державотворчі процеси в Україні.

  6. Питання історіографії, джерелознавства життя та діяльності І. Огієнка.

  7. Література Поділля у контексті світової класики.

  8. Історія Поділля у європейському та всесвітньому контексті.

  9. Актуальні проблеми української та всесвітньої історії.

Напрями роботи конференції – історичний, філологічний

Реєстрація учасників конференції 11 жовтня з 800 до 1000 год. у вестибюлі головного корпусу університету (вул. Огієнка, 61).

Матеріали публікуватимуться у збірниках «Іван Огієнко і сучасна наука та освіта. Серія філологічна» та «Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки», включених до Переліку фахових видань України з філологічних та історичних наук і проіндексованих у міжнародних наукометричних базах Index Copernicus (IC), GOOGLE SCHOLAR.

Робочі мови конференції: українська, англійська, німецька, польська та російська.

Оргкомітет конференції

Микита Годованець: 125 років подільської байки

Микита Годованець: 125 років подільської байки

З нагоди 125-річчя від дня народження українського поета і байкаря Микити Годованця кафедра історії української літератури та компаративістики влаштувала круглий стіл, під час  якого викладачі та студенти вшанували пам’ять митця.

Микита Павлович Годованець – непересічна особистість для нашого міста, адже у далекому 1920 році він був вільним слухачем історико-філологічного факультету Кам’янець-Подільського державного українського університету. У Кам’янці-Подільському пройшли роки його плідної літературної праці. Тут він знайшов омріяний дім, у якому оселився разом із своєю родиною, розпочав новий етап свого життя, не заплямований важким минулим.

Під час круглого столу студенти факультету української філології та журналістики виступили з доповідями про трагічну долю Микити Годованця, його багату творчу спадщину. Крім цього, присутні мали змогу послухати байки письменника у виконанні студентів II курсу.

Добрим словом згадали про нього і гості заходу. Письменник і публіцист Мар’ян Красуцький, що написав про Микиту Годованця повість «За Колимою сонце сходить» та роман «Довга дорога ночі», поділився цікавими фактами із життя відомого байкаря, наблизивши його особистість до тих, хто не був з ним знайомим. Про створення на факультеті навчально-наукової лабораторії літературного краєзнавства та свою зустріч із письменником розповіла Людмила Третяк, доцент-емерит. Про знайомство із творчістю байкаря, а також спілкування із його внуком Юрієм, розповів і Славко Полятинчук, голова Кам’янець-Подільського товариства «Просвіта».

Круглий стіл організували завідувач кафедри історії української літератури та компаративістики, доктор філологічних наук, професор Рарицький Олег Анатолійович та кандидат філологічних наук, доцент Громик Лариса Іванівна. Книжкову експозицію підготувала бібліограф 2-ої категорії Наталія Сторожук.

Марина Ковальчук, студентка 4 курсу

факультету української філології та журналістики