Про пекельного поета з синдромом «людина шизофренічної доби»

Про пекельного поета з синдромом «людина шизофренічної доби»

Публікація від Ольга Комарова 14 травня 2015.

 

 

Зал наповнювався людьми так само, як небо дощовими хмарами. 14 травня 306 аудиторія відстукувала останні передсвяткові секунди офіційними мелодіями, які лунали з динаміків. Кілька хвилин на завершальні приготування і на столі з’являється трійко книг, а на дошці чорно-білий портрет. Ви не розумієте, що відбувається? Не переймайтеся, Лариса Іванівна Громик, організатор всього дійства, у своєму вступному слові до публіки розставляє всі крапки над «і». Вона зазначає, що цей захід – данина сильному українському поету та письменнику Тодосеві Осьмачці. Викладачка пояснює, що зараз глядачі під час споглядання «наукового семінару» зможуть прослухати цікаві доповіді, наукові розвідки та поезії, які приготували студенти четвертого курсу факультету української філології та журналістики спеціально до 120-річчя з дня народження поета. Словесну естафету перейняв Олег Анатолійович Рарицький, який більше розповів про важку долю Т. Осьмачки, його вимушений переїзд до США, смерть на чужині через напади з боку влади. Continue reading

Великодня толока

Великодня толока

Публікація від Лілія Надвідна 10 квітня 2015.

 

 

 

Уже третій рік поспіль на базі факультету української філології та журналістики (декан Ю.О. Маркітантов), кафедри української літератури та компаративістики (завідувач О.А. Рарицький) і лабораторії етнології (завідувач В.В. Щегельський) пройшло свято «Великодня толока».

 

 

Упродовж 8-9 квітня в центральному корпусі нашого університету відбулася виставка великодніх рушників та інших символів свята.

Свої роботи представили багато викладачів та працівників: О.О. Свідрук, Н.О. Лаврусевич, Л.В. Ситник, М.В. Моштак, В.І. Остапенко, а також студенти: Зіна Горіх, Андрій Поважнюк, Сергій Швець, Ольга Банах.

 

 

До цікавого проекту долучилася кафедра образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації творів мистецтва. Студенти-художники під керівництвом І.І. Кляпетури для школярів провели майстер-клас з виготовлення великодніх рушників у техніці вибійки.

Бібліотека університету (директор В.С. Прокопчук), центральний абонемент і відділ збереження фондів (завідувач Л.В. Ситник) представили також виставку книг з народознавства.

 

 

Майстер-клас із писанкарства для учнів Кам`янець-Подільської спеціальної школи-інтернату провів В.В. Щегельський і М.В Моштак (голова профкому студентів, аспірантів та докторантів). Діти із захопленням спостерігали за роботою майстрів. Толока справді вдалася, адже до роботи долучилися і студенти, і викладачі, і наше молодше покоління.

 

Лілія Надвідна,

кореспондент газети.

Світлини Ольги Комарової

та Валерія Щегельсько

Передвеликодній конкурс писанкарства

Передвеликодній конкурс писанкарства

Публікація від Лілія Надвідна 8 квітня 2015.

 

Великодні свята – особлива пора. Усі готуються до свят, чекають у гості рідних. Господині дістають із шаф великодні рушники та збирають святкові кошики. Відповідний настрій у нашому університеті створив конкурс писанкарства, який відбулася 7 квітня в центральному корпусі К-ПНУ імені Івана Огієнка.

 

Навчально-наукова лабораторія етнології проводить такий захід упродовж багатьох років. Валерій Васильович Щегельський, завідувач лабораторії етнології, розповів, що конкурс вже став гарною традицією факультету української філології та журналістики.

Розпочала захід Р.В. Козак, яку обрали головою журі, і побажала конкурсантам натхнення та успіхів. Учасники приступили до роботи, занурившись у світ своїх уявлень та фантазій. Цікаво було спостерігати за майстрами, які штрих за штрихом писали свої маленькі шедеври. І хоч це своєрідне змагання, та конкуренції між учасниками не відчувалося. Навпаки, більш досвідчені писанкарі ділилися деякими секретами майстерності.

 

 

Час, відведений на конкурс, пролетів дуже швидко і учасники представили свої роботи. До складу журі ввійшли:

 

Р.В. Козак, кандидат філологічних наук, доцент (голова журі), Л.І. Громик, заступник декана з виховної та профорієнтаційної роботи і М.В. Моштак, голова профкому студентів, аспірантів та докторантів.

 

Перше місце посів Андрій Поважнюк, студент 31 ур групи, який представив дві роботи. Друге місце отримала Влада Медвецька (12 у), що найбільше хвилювалася за свій витвір. Третє місце члени журі віддали Олексію Довгому (41 уін), четверте розділили подруги Ольга Банах і Леся Олісійчук (11 ж). Усіх учасників нагородили подарунками від профкому. Дякуємо учасникам та організаторам за такий святковий настрій та бажаємо нових перемог.

 

Лілія Надвідна,

кореспондент газети

Фото Ольги Комарової

 

Смакували і милувалися дивами української осені

Смакували і милувалися дивами української осені

 

 

 

Ранок редактора зазвичай починається раніше шостої. Усе думається, що встигну і поснідати, і викласти нові матеріали на сайт газети, та де там. Якою ж приємною несподіванкою було для мене частування смачною гарбузовою кашею на одному чудовому патріотично-мистецькому заході до Дня українського козацтва в нашому університеті. Поєднала корисне з приємним, дізнавшись чимало цікавинок про українські традиції від його організаторів.

14 жовтня у фойє другого поверху головного корпусу університету була представлена оригінальна виставка «Дива української осені». Її організували навчально-наукова лабораторія етнології (завідувач В.В. Щегельський), кафедра мистецьких дисциплін (завідувач Н.О. Урсу і викладач С.І. Кляпетура) та профком САД (голова М.В. Моштак).

 

Студенти, які навчаються на спеціальності «Реставрація творів мистецтва», вирізали з гарбузів справжні шедеври. До підготовки виставки активно долучилися наступні групи студентів: 34РТМ (Яна Островська, Алла Малюгіна, Володимир Ключук, Катерина Міськова, Вікторія Каритун, Катерина Матвіюк, Вікторія Процюк, Вікторія Рибак, Альона Токарчук) і 44РТМ (Роман Терлецький, Сергій Ільчишин). Анастасія Демко , Вадим Беник, Андрій Гуменний (21У) і Андрій Перун (11У), студенти факультету української філології та журналістики, в свою чергу, допомогли у презентації гарбузових витворів і частували гостей виставки смачною кашею, яку приготували працівниці університетської їдальні. Щоб надати експозиції таємничого антуражу над її освітленням попрацював і електрик нашого вишу М.І. Венгринський.

 

 

 

Безперечно, коли перші фото, зроблені відвідувачами виставки, потрапили у facebook, між викладачами університету з різних факультетів навіть розгорілася гостра дискусія, про те, яке відношення мають гарбузи до Свята Покрови. Але ж ми, українці, настільки вже призабули свої традиції, що який би вирізьблений гарбуз нам не потрапив на очі, то одразу ж приписуємо його до Хеллоуіну. До того ж 14 жовтня – це День українського козацтва і, безумовно, найбільше привертав увагу присутніх на заході гарбуз із вирізаним українським гербом та з обличчями козаків.

 

«Різьблення по гарбузові – це наша українська традиція, – розповів один із співорганізаторів виставки Валерій Щегельський. – Я народився і виріс у селі. Пам’ятаю, як у ранньому дитинстві ще бабуся мені розповідала, що в такий оригінальний спосіб українські парубки проявляли симпатії до дівчат. То була і своєрідна дитяча забава – діти знаходили гарбуз і вирізали по ньому ножиком різні символічні образи. З часом хлопчики, які набили руку у цій майстерності, могли привертати увагу дівчат. Відповідно, ці фігури ставили на городі чи на порозі дому, щоби дівчина «злякалася». Ось такий був в українців цікавий різновид залицяння. Хлопці дівчат ніби лякали, а ті ніби боялися. Потім автор, зважаючи на те, наскільки вдалося «налякати» дівчину, уже впевненіше залицявся. Але залишався ризик очікувати того ж гарбуза у відповідь, коли засилали сватів. Ось така значна роль відводилася гарбузові в нашій українській культурі. Гарбузи, до речі, з мого городу». Назва «Дива української осені» символізує нестандартний підхід, креативність виставки і представлення українських традицій.

 

Ми також запитали в ініціатора заходу пана Валерія, фахового етнолога і фольклориста, чи не запозичена така традиція вирізання гарбузів з-за кордону, на що він відповів наступне: «Я переглянув чимало інформації. За кордоном справді є традиція вирізати т.зв. Лампу Джека, гарбуза на Хеллоуін. Безперечно, приємно, що культури різних народів якось перетинаються. Але вирізання гарбузів – це дійсно українська традиція. До речі, нас, малими словесно «карали» за вирізаний гарбуз. А оскільки діти його викрадали на городі без дозволу дорослих, то, зрозуміло, що за цим слідувало хоч якесь умовне покарання. Старші люди притримувалися цієї традиції, адже берегли в пам’яті власні дитячі спогади з подібного гарбузового забавляння. Можете півсвіту запитати, і всі скажуть, що вирізання гарбуза – це українське».

 

 

Варто додати, що цей захід був покликаний зібрати благодійні кошти на допомогу нашим воїнам в АТО. Кожний гість виставки мав можливість здійснити свій символічний внесок. «Згідно з Актом відкриття скриньки «Благодійні внески на АТО» сума становить 1074 грн. 85 коп. Усі виручені кошти ми передаємо одній із волонтерських організацій міста», – уже 18 жовтня, в останній день виставки, розповів В. Щегельський.

 

Ольга Комарова,

гол. редактор газети.

Світлини автора

Літературно-музичний вечір «Тарас Шевченко – провісник долі України»

Літературно-музичний вечір «Тарас Шевченко – провісник долі України»

 

 

11 березня відбувся літературно-музичний вечір «Тарас Шевченко – провісник долі України», присвячений річниці з дня народження поета.

Студентам факультету української філології та журналістики і педагогічного факультету вдалося не тільки майстерно зберегти самобутній колорит творчості українського класика, передати всю глибину патріотичного пориву поета, а й надати йому сучасного звучання.

До свята також долучилися і випускники педагогічного факультету, сьогодні – викладачі Кам’янець-Подільської міської ДМШ ім. Ф. Д. Ганіцького.

Організатори заходу – Наталія Петрівна Шеремета, Тетяна Олександрівна Джурбiй, Марія Василівна Кузів, Майя Антонівна Печенюк.

«Хвилювання. Емоції на межі. Очікування. Переживання чи все пройде так, як задумали керівники. Ми прагнули викликати позитивні емоції. Думаю, що в нас це вийшло. Найбільше вразили співаки. Я була здивована. Також мені сподобалася атмосфера у колективі. Перед виступом ми дуже хвилювалися, але коли вийшли на сцену, все пройшло рівно, на одному подихові. Підтримка залу дає натхнення на наступні звершення».

 

Тетяна Ревуцька, учасниця концерту

 

 

«Приємні враження. Надзвичайні історії за кулісами. Неординарні засоби налаштування на вдалу хвилю. Усе це назавжди закарбується в моїй пам’яті. Мені завжди подобалося виступати. З дитинства граю в театрі. Сцена К-ПНУ стала одним із способів реалізувати себе. Дякую Тетяні Олександрівні Джурбій за вміння організувати масу людей у синхронний механізм».

 

Ірина Цімерман, учасниця концерт

 

Жінко, ти завжди велична!

Жінко, ти завжди велична!

   18 травня о 13.20 в 306 аудиторії головного корпусу Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка відбулося дійство «Жінко, ти завжди велична!», приурочене міжнародному святу – Дню матері. В Україні воно офіційно відзначається у другу неділю травня з 2000 року. Захід відбувся у форматі ефірного мовлення. Телеканал університету «21+1», створений студентами 21-у групи під керівництвом старшого викладача кафедри історії української літератури і компаративістики Глушковецької Наталії Анатоліївни, репрезентував серію святкових тематичних програм.

   Із спецвипуску новин глядачі довідалися про історію та особливості свята. Наступним пунктом програми був прогноз погоди, де запевнили, незважаючи на те, що сесія не за горами, варто посміхатися і бути щасливими. Присутні переглянули театральну постановку, основною ідеєю якої було те, що жодні скарби не замінять найдорожчої людини – Матері.

   Репортаж спеціальних кореспондентів каналу було присвячено славетним жінкам України.

   Не обійшлося без пікантних подробиць студентського дозвілля у програмі «Світське життя», ведучі якої завітали на виставку картин. Серед представлених робіт були: «Нічна можливість» Рембрандт ван Рейн, «Мадонна з купою зошитів» Леонардо да Вінчі, «Запорожці пишуть іспит з турецької» Ілля Рєпін.

    У програмі «ТСН Особливе» розповіли про присвоєння Президентом України почесного звання «Мати-героїня» жінкам, які народили та виховали до восьмирічного віку п’ятьох і більше дітей. Не оминули увагою матерів, сини яких удостоєні звання «Герой України».

   Родзинкою заходу стало два відеосюжети. У першому – навели цікаві статистичні дані про спільне та відмінне між чоловіком і жінкою. Другий ролик – аматорське відео 21-у групи з  емоційними привітаннями матерів.

     Окрасою свята стали проникливі пісні у виконанні першокурсниць факультету української філології та журналістики.

     Усім присутнім жінкам вручили пам’ятний сувенір – метелик, виконаний у техніці орігамі з індивідуальним привітанням для кожної жінки

     Образ матері оспівують у музиці, поезії, живописі… Так було, є, так буде вічно! Адже, скільки б нам не було років – нам завжди потрібна мама, її ласка, підтримка. Борг перед мамою не можна виміряти, не можна віддати увесь. Намагайтеся відчувати серце матері. Бо вона у вас одна-єдина.

Ірина Хижа, студентка

факультету української філології та журналістики

Вишиті обереги української нації

Вишиті обереги української нації

 

 

 

 

Фото: Ольга Комарова

Навчально-наукова лабораторія етнології є «родзинкою» факультету української філології та журналістики. Вона вражає цікавими експонатами та гарним інтер`єром.

 

 

Фото: Ольга Комарова

Валерій Васильович Щегельський, завідувач лабораторії етнології, зазначив, що виставка організована з ініціативи ректора Сергія Анатолійовича Копилова. Вона представляє фонди навчально-наукової лабораторії. Виставлені не всі експонати, бо значна частина міститься в експозиційній залі лабораторії. На виставці представлений чоловічий та жіночий одяг, різний за стилем вишивання та кольоровою гамою. Валерій Васильович зауважив, що на виставці представлені сорочки, вишиті хрестиком і гладдю. У кольоровій гамі переважають червоні та чорні кольори. На багатьох сорочках вишиті ініціали, прізвища і по-батькові, які рідко можна зустріти в інших регіонах. Кожна дівчина вишивала собі сама, сорочки були унікальними. Кожна літера на ній – це оберіг. Коли дівчина виходила заміж і брала прізвище чоловіка, вона і змінювала свій оберіг. Сорочка, як доля, вишивалася з певною програмою. Якщо хлопці проживали біля Дністра, то на їх сорочках можна було побачити виноград та інші символи, які характеризували місце проживання. Вишиванки різняться не лише між регіонами, а й між селам. Дівчата по сорочці могли прочитати з якого села хлопець.

 

Перша виставка була проведена до 60-річчя від дня народження Танасія Івановича Колотила і згодом стала гарною традицією для нашого університету.

Володимир Підпалий і його неархівна творчість

Вишивка заполонила парти та стіни. Стенд з низкою книг увінчаний рушником та красномовною фразою «Бо ти на землі – людина…» Коротка музична ремарка і розпочалося літературно-мистецьке практичне заняття присвячене слову шістдесятників. Захід відбувся 19 травня у 418 аудиторії К-ПНУ ім. І. Огієнка. Дійство на честь вісімдесятої річниці, (яка була 9 травня) з дня народження поета шістедесятника Володимира Підпалого організувала Надія Олексіївна Лаврусевич. У дійстві брали участь студенти-магістранти факультету української філології та журналістики.

    Спершу прозвучали глибокі віршовані строфи поета «Навчіть мене, серце, навчіть мене, люди, мудрості отієї – пам’ятати про душу!» А далі студенти ритмічно змінюючи один одного біля кафедри у цікавих доповідях розкрили життя та творчі набутки Володимира Підпалого. Розповідали про його дитинство у сільській сім’ї хліборобського роду. Про сирітську юність, навчання на філологічному факультеті, редакторську роботу, надзвичайний творчий потенціал та репутацію у поетичних колах.

   Посеред дійства учасникам заняття вдалося вийти на телефонний зв’язок з дружиною поета Нілою Андріївною (яка неодноразово бувала у К-ПНУ ім. І.Огієнка). Жінка прочитала декілька поезій чоловіка. Було видно, що вона пишається та захоплюється своїм Володею. Вона розповідала цікаві історії з  спільного життя. Згадала про те, як його цінували та любили  інші люди. Свідчення цього була пишна вишиванка, яку Підпалому подарували учні, коли він перебував на Закарпатті. Чи слова Рильського «Отак і далі пиши», сказані після декламації новоствореного вірша.

    Підігріті творчим азартом співрозмовниці, студенти запитали та дізналися багато цікавого. Відповідаючи на питання, Ніла Андріївна обмовилася про те, як Володимир її ревнув і вилив свої почуття у поезії «До коханої». Описуючи музичні вподобання судженого, заспівала його улюблену пісню про Мазепу. Натомість студенти  дали музичну відповідь пані Нілі, співаючи пісню «Рідна мати моя». Вибір саме цієї композиції був не випадковим, адже образ матері – один із провідних у творчості поета. Володимир завжди згадував власну матір як святу берегиню домашнього вогнища. Наприкінці розмови жінка поділилася важкими спогадами з дня похорону митця. Від останніх згадок віяло сумом та печаллю. Навіть після завершення телефонної бесіди з Нілою Андріївною студенти та викладачі ще довго говорили на цю тему. Згадували політичний присмак процесії, докори від поетів-заздрісників та слова підтримки від товаришів по перу.

    Захід завершився філософською поезією, перші рядки якої промовляли «Куди воно іде все без оглядки, в історію чи в архів?» Поет замислювався над цим запитання ще не знаючи відповіді. Ми ж уже з упевненістю можемо сказати, що його творчі здобутки не стали архівними ящиками чи файлами, а перетворилися в історичний літопис доби шістдесятників.

Фортельна Ольга